Географія

Офіційна назва: Держава Лівія (до прийняття Конституції).  

Столиця – Тріполі (понад 1,2 млн). Найбільші міста – Бенгазі (824 тис.), Місурата (881 тис.), Аз-Завія, Тобрук, Себга.

Територія: 1 759 540 км². 

Стратегічні природні ресурси: нафта – 48,36 млрд барелів (2018 р., розвідані запаси, перше місце в Африці, в результаті розпочатого у січні 2020 р. ЛНА блокування нафтової інфраструктури щоденний видобуток нафти знизився з 1,2 млн бар. до 89 тис. бар.), природний газ - 1,505 трлн куб.м. (2018 р., розвідані запаси, четверте місце в Африці, у 2017 р. щодений видобуток газу становив понад 9 млрд куб.м), залізні руди (3,5 млрд тон, місткість заліза - 55-70%), магнезійні, калійні солі, фосфорити та гіпс.

Населення

Чисельність: 6,890 млн (2020 р.).

Етнічний склад: 97% – лівійці (араби, арабо-бербери), бербери та етнічні племена Сахари (туареги, тубу, хауса); 3% – єгиптяни, суданці, палестинці, сомалійці, іракці, тунісці, греки, мальтійці, італійці, пакистанці, турки, індійці.

Державна релігія: іслам сунітського напрямку (97% населення країни).

Державна мова – арабська. Італійська та англійська мови поширені у великих містах.

Писемність – 91% (серед чоловіків – 96,7 %, серед жінок – 85,6%).

Освіта – початкова освіта є безкоштовною та обов’язковою (9 класів). У Лівії діють 84 вищі навчальні заклади (з них 12 університетів), а також 14 науково-дослідних центрів (2013 р.).

Грошова одиниця: лівійський динар: 4,5 л.д. = 1 дол. США (станом на березень 2021 р.).

Державний устрій

Національне свято: 24 грудня (1951 р.) – День незалежності (від Італії). Після подій народної революції в Лівії широко відзначається День Революції 17 лютого (2011 р.).

Адміністративно-територіальний поділ: історично країна поділяється на Тріполітанію, Феззан та Кіренаїку. Формально країна поділяється на 22 провінції (шаабіяти).   

Форма правління на сьогодні не визначена. Після усунення режиму М.Каддафі в Лівії було скасовано форму правління «джамагирія» - «влада мас». Нову форму правління буде визначено в процесі розробки і ухвалення конституції Лівії. На сьогодні конституції у Лівії немає.

Органи влади:

Починаючи з липня 2014 р., Лівія перебуває у стані громадянської війни, спричиненої накопиченням низки неврегульованих проблем після повалення у 2011 р. режиму М.Каддафі.

З 2015 до 2021 рр. в Тріполітанії діяв обраний у рамках підписаної у м.Схират (Марокко) Лівійської політичної угоди Уряд національної згоди на чолі з Ф.Ас-Сарраджем. Водночас, східні райони країни за підтримки Лівійської національної армії контролював Тимчасовий уряд на чолі з А.Тинні.

Впродовж квітня 2019 р. – липня 2020 р. у західній Лівії тривали бойові дії між ЛНА та афілійованими з УНЗ парамілітарними формуваннями. 23 жовтня 2020 р. у Женеві було підписано угоду про запровадження постійного режиму припинення вогню на території Лівії.

Законодавча влада. 

Палата представників (ПП) у м.Тобрук залишається єдиним легітимним законодавчим органом в країні (Голова – Акіла Салех). У 2017 р. до Конституційної декларації було внесено поправку, згідно з якою період повноважень Палати представників продовжується до часу обрання нового лівійського парламенту;

Вища Державна рада Лівії – консультативний орган, утворений у відповідності до Схиратських домовленостей (голова Ради з 2018 р. – Халід Аль-Машрі).

Виконавча влада.

У листопаді 2020 р. у Тунісі учасниками скликаного ООН першого засідання Форуму Лівійського політичного діалогу (ЛПД) було ухвалено «Дорожню карту підготовчої фази всеосяжного врегулювання». У відповідності до цього документа проведення президентських та парламентських виборів у Лівії заплановано на 24 грудня 2021 р. До цього часу діятимуть тимчасові органи влади - реформовані Президентська рада (Голова + два заступники) та Уряд національної єдності.

10 березня 2021 р. члени Палати представників Лівії висловили довіру новосформованому Уряду національної єдності на чолі з А.Дбейбою. Автоматично з часу висловлення довіри уряду розпочала роботу обрана Форумом ЛПД Президентська рада  на чолі з М.Аль-Менфі. 

Міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Лівії – Наджла Аль-Манкуш.

Наразі тривають консультації щодо визначення механізму організації та проведення референдуму з ухвалення нової лівійської конституції.  

Економіка

 

Провідні галузі економіки: нафтодобувна, нафтохімічна (виробництво пластику), металургійна, харчова, текстильна, кустарне виробництво, виробництво цементу.

Бюджет: доходи – 15,78 млрд дол. США, витрати – 23,46 млрд дол США; дефіцит бюджету -  25,1% від ВВП (2017 р.).

Рівень інфляції: 22,3 % (2020 р.).

Рівень безробіття: за даними Міністерства праці Лівії, рівень безробіття сягає 18,6% (2020 р.), оин з найвищих у світі, близько половини всієї молоді та чверть жінок залишаються без роботи.

 Зовнішня торгівля:

Структура експорту: сира нафта, продукти нафтопереробки, природний газ, хімікати.

Структура імпорту: Лівія імпортує широкий спектр товарів, оскільки власне виробництво практично відсутнє або не задовольняє внутрішній попит.

 

Основні торговельні партнери

 

 

Основні макроекономічні показники

(за даними МВФ - World Economic Outlook Database)

 

Основні показники	2018	2019	2020	2021 *	2022 *
ВВП (у млрд.  дол. США)	41,43	39,83	21,81	31,76	42,96
ВВП (у %)	17,9	9,9	-66,7	76,0	54,9
ВВП (на душу населення у дол. США)	6	6	3	4	6
Рівень інфляції (у %)	-1,2	4,6	22,3	15,1	15,1
Поточний рахунок у млрд. дол. США	0,74	-0,12	-13,03	-7,13	-4,59
Поточний рахунок (у % ВВП)	1,8	-0,3	-59,8	-22,4	-10,7

(*) Оціночні дані