Географія
Офіційна назва: Держава Лівія (до прийняття Конституції).
Столиця – Тріполі (понад 1,7 млн). Найбільші міста – Бенгазі (670 тис.) , Аз-Завія, Тобрук, Себга, Місурата.
Територія: 1 759 540 км².
Стратегічні природні ресурси: нафта – 48,36 млрд. барелів (2016 р., розвідані запаси, перше місце в Африці, наприкінці 2018 р. щодений видобуток нафти становив близько 1,5 млн. бар.), природний газ - 1,505 трлн.куб.м. (2016 р., розвідані запаси, четверте місце в Африці, у 2017 р. щодений видобуток газу становив понад 9 млрд. куб.м), залізні руди (3,5 млрд. тон, місткість заліза - 55-70%), магнезійні, калійні солі, фосфорити та гіпс.
Населення
Чисельність: 6,754 млн. (на 2018 р.).
Етнічний склад: 97% – лівійці (араби, арабо-бербери), бербери та етнічні племена Сахари (туареги, тубу, хауса); 3% - єгиптяни, суданці, палестинці, сомалійці, іракці, тунісці, греки, мальтійці, італійці, пакистанці, турки, індійці.
Державна релігія: іслам сунітського напрямку (97% населення країни).
Державна мова – арабська. Італійська та англійська мови поширені у великих містах.
Писемність - 91% (серед чоловіків – 96,7 %, серед жінок – 85,6 %).
Освіта – початкова освіта є безкоштовною та обов’язковою (9 класів). У Лівії діють 84 вищі навчальні заклади (з них 12 університетів), а також 14 науково-дослідних центрів (2013 р.).
Грошова одиниця: лівійський динар: 1,4 л.д. = 1 дол. США (офіційний курс станом на грудень 2018 р.; ринковий курс: 3,9 л.д. = 1 дол. США).
Державний устрій
Національне свято: 24 грудня (1951 р.) – День незалежності (від Італії). Після подій народної революції в Лівії широко відзначається День Революції 17 лютого (2011 року).
Адміністративно-територіальний поділ: історично країна поділяється на Тріполітанію, Феззан та Кіренаїку. Формально країна поділяється на 22 провінції (шаабіяти).
Форма правління на сьогодні не визначена. Після усунення режиму М.Каддафі в Лівії було скасовано форму правління джамагирія - «влада мас». Нову форму правління буде визначено в процесі розробки і ухвалення конституції Лівії. На сьогодні конституції у Лівії немає.
Органи влади:
Починаючи з липня 2014 р., Лівія перебуває у стані громадянської війни, спричиненої накопиченням низки неврегульованих проблем після повалення у 2011 р. режиму М.Каддафі.
Після початку активної фази збройного конфлікту у Лівії утворилося багатовладдя. Це проявляється у функціонуванні паралельних гілок влади:
- Президія Уряду національної згоди (УНЗ) в м.Тріполі, яка є визнаною міжнародним співтовариством;
- Тимчасовий уряд Лівії (м.Тобрук), що втратив підтримку міжнародного співтовариства після формування УНЗ;
- Палата представників (ПП) в м. Тобрук залишається єдиним легітимним законодавчим органом в країні. Вона фактично підтримує Тимчасовий уряд і робить усе можливе, аби перешкодити утвердженню УНЗ. У 2017 р. було внесено поправку до Конституційної декларації, згідно з якою період повноважень Палати представників продовжується до часу обрання нового лівійського парламенту);
Вища Державна рада Лівії – консультативний орган, утворений у відповідності до Схиратських домовленостей.
Дедалі активну роль у політичному житті Лівії відіграє командуючий Лівійською національною армією фельдмаршал Х.Хафтар, який користується підтримкою керівництва ПП і претендує на роль військового правителя Лівії.
У червні 2017 р. колишнього прем’єр-міністра Палестинської Національної Адміністрації Г.Саляме було призначено на посаду Спеціального представника Генерального секретаря та голови місії ООН з підтримки у Лівії.
Численні протиріччя між лівійськими учасниками політичного процесу, діяльність незаконних збройних формувань призвели до перенесення президентських та парламентських виборів у колишній Джамагирії на 2019 р. Їм передуватиме скликання Національної конференції за участю представників політичних, економічних, культурних кіл , військових еліт та представників лівійських племен, з подальшим ухваленням конституції країни на загальному референдумі. Головною метою Національної конференції є консолідація лівійського суспільства навколо ідеї відновлення державності, об’єднання країни, створення центральних органів управління, заручення підтримкою національних акторів в питання прийняття результатів майбутніх виборів.
З початку квітня 2019 р. спостерігається суттєве загострення безпекової ситуації у західних регіонах Лівії у зв’язку з просуванням підрозділів Лівійської національної армії (ЛНА) у напрямку Тріполі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на кінець травня 2019 р. в результаті боїв загинуло 562 особи, у т.ч. 40 цивільних, понад 2855 громадян зазнали поранень (у т.ч. 106 цивільних), щонайменше 100 тисяч осіб продовжують перебувати безпосередньо у зоні бойових дій.
Економіка
Номінальний ВВП – 61,97 млрд.дол.США (2017 р.), 37,78 млрд.дол.США (2016 р.), 40,8 млрд. (2015 р.). Частка сільського господарства – 1,3 %, промисловості – 52,3 %, сфери послуг – 46,4% (2017 р.).
Зростання ВВП: 64% (2017 р.), -7,4 % (2016 р.), -13% (2015 р.).
Зростання промислового виробництва: 60,3 % (2017 р.).
ВВП на душу населення: 9600 дол. США (2017 р.).
Провідні галузі економіки: нафтодобувна, нафтохімічна (виробництво пластику), металургійна, харчова, текстильна, кустарне виробництво, виробництво цементу.
Бюджет: доходи – 15,78 млрд. дол. США, витрати – 23,46 млрд.; дефіцит бюджету - 25,1 % від ВВП (2017 р.).
Рівень інфляції: 28,5% (2017 р.).
Рівень безробіття: 19,22% (2016 р.).
Зовнішня торгівля:
Експорт: за 2017 р. – 18,38 млрд. дол. США.
- структура: сира нафта, продукти нафтопереробки, природний газ, хімікати.
- показники за країнами: Італія - 19 %, Іспанія – 12,5%, Франція - 11%, Єгипет – 8,6%, Німеччина – 8,6%, Китай - 8,3%, США – 4,9%, Великобританія – 4,6%, Нідерланди – 4,5%, (2017 р.).
Імпорт: за 2017 р. – 11,36 млрд. дол. США.
- структура: продукція машинобудування, продукти харчування, транспортне обладнання, споживчі товари.
- показники за країнами: Китай – 13,5%, Туреччина – 11,3%, Італія – 6,9%, Південна Корея – 5,9%, іспанія – 4,8%, (2017 рік).