Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Français
  • العربية
Щодо восьмої доповіді Управління Верховного комісара ООН стосовно становища у галузі прав людини в Україні
Опубліковано 04 грудня 2014 року о 14:02

Восьма доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) стосовно ситуації у галузі прав людини в нашій країні підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛ) 1-30 листопада 2014 р., проте фактично вона охоплює весь період з часу розгортання ММПЛ з 15 березня ц.р.

http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/OHCHR_eighth_report_on_Ukraine.pdf

Документ 15 грудня представив громадськості Помічник Генерального Секретаря ООН з прав людини Іван Шимонович, який перебував з візитом в Україні.

Узагальнюючи попередні 7 щомісячних доповідей, нинішній документ висвітлює розвиток тенденцій у сфері захисту прав людини в нашій державі з наголосом на ситуаціях в окупованій Автономній Республіці Крим та на південному сході України, опосередковано пов‘язуючи їх стрімке погіршення з діями Російської Федерації – анексією Криму та підривній діяльності цієї країни, спрямованій на дестабілізацію ситуації у Донецькій та Луганській областях.

У доповіді доcтатньо об’єктивно оцінюється загальна ситуація в Україні. Заслуговує на схвальну оцінку значний обсяг роботи, проведений ММПЛ зі збору та аналізу фактів у галузі прав людини в нашій країні. До позитивних аспектів можна віднести спробу у стислому форматі представити узагальнений огляд розвитку правозахисної ситуації в Україні з часу розгортання Місії;  відображення кроків, здійснених українською владою, у т.ч. на законодавчому рівні, для покращення стану захисту прав людини; чіткішу фіксацію (практично у першому ж субстантивному параграфі) впливу зовнішнього фактора  на погіршення стану справ на південному сході нашої держави, роль РФ в ескалації ситуації на сході України, зокрема, постачання нею озброєння, у тому числі важкого, незаконним збройним формуванням; визнання важливої ролі контролю українсько-російського кордону для стабілізації становища.

Відзначається, що на контрольованих терористами територіях Донецької та  Луганської областей і далі відсутні закон і порядок, продовжуються вбивства, викрадення заради викупу, тортури, примусова праця та інші грубі порушення прав людини, які вчиняють члени незаконних збройних формувань за підтримки значної кількості іноземних бойовиків.  

В Криму тривають переслідування населення, яке не підтримує російську окупацію. Особливо це стосується кримських татар, етнічних українців, релігійних громад, передусім мусульманської, а також української православної церкви Київського патріархату, греко-католицької та римо-католицької церков. Російський уряд встановив на окупованій територію квоту дозволів на тимчасове перебування на території АРК для іноземців та осіб без громадянства, яка становить лише 1900 дозволів. Це створює додаткові проблеми для кримчан, які не бажають отримувати громадянство країни-окупанта. Самопроголошеною владою і далі здійснюється незаконна експропріація власності у осіб чи компаній, пов‘язаних з материковою Україною.

У викладених на трьох сторінках рекомендаціях УВКПЛ самопроголошеній Кримській владі та де-факто окупаційній владі Російської Федерації наголошується на важливості виконання положень резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 «Про територіальну цілісність України», зокрема, щодо дотримання на півострові українського законодавства, припинення переслідувань кримських татар, недопустимості обмеження свободи слова, а також необхідності розслідування вбивств та зникнень кримських активістів, допуску на територію АРК незалежних спостерігачів у галузі прав людини, зокрема, надання можливості розгорнути в Криму представництво Моніторингової місії ООН в Україні з прав людини. 

Водночас, МЗС України звернуло увагу офісу Верховного комісара ООН з прав людини на окремі недоліки цього документа. Як і попереднім, восьмій доповіді УВКПЛ бракує наголосу на головних причинах погіршення стану захисту прав людини в Україні – окупації та анексії Криму Російською Федерацією та підривній діяльності цієї країни, спрямованій на дестабілізацію ситуації у південно-східних регіонах нашої держави.

Також було відзначено триваюче використання «шаблону внутрішнього конфлікту» при оцінці ситуації на південному сході України, що не лише не відповідає реальному стану речей, а й штовхає ММПЛ до публікування неперевірених даних з «деяких» джерел про буцімто непоодинокі порушення українськими військовими прав людини та гуманітарного права, не згадуючи про легітимне право України на захист своєї незалежності, суверенітету та територіальної цілісності. 

Знову відсутня інформація про направлення вкотре за останній час Російською Федерацією на тимчасово підконтрольні бойовикам території України т.зв. «гуманітарних конвоїв», після яких активізується діяльність незаконних збройних формувань. Не говориться й про те, що цей процес відбувається в непрозорій формі у порушення відповідних міжнародних норм та українського законодавства.

Викликає подив більше приділення уваги в доповіді справі колишнього мера Слов‘янська (свідками сепаратиських та україноненависницьких заяв якої були свого часу не лише жителі цього міста, а й мільйони телеглядачів), ніж долі українців, викрадених і таємно вивезених російськими спецслужбами з України та утримуваних в РФ під незаконним арештом – Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та ін. ММПЛ не бере до уваги заяву Надії Савченко та її захисту, що вона вважає себе військовополоненою; не згадує й про те, що російський суд чи інші компетентні органи РФ не здійснили жодних дій з перевірки її статусу; що у ході слідчих дій стосовно Н.Савченко адвокати Марк Фейгін та Ніколай Полозов стикалися з труднощами стосовно конфіденційного спілкування з нею, яке гарантується законодавством Російської Федерації.

Той факт, що доповідь присвячена дотриманню прав людини в Україні, не може бути виправданням замовчування правозахисними органами ООН знущань над українськими громадянами з боку Російської Федерації та грубих порушень їхніх прав.  

Місія наполегливо продовжує використовувати в тексті доповіді словосполучення “збройні формування”, незважаючи на те, що у резолюції Ради ООН з прав людини A/HRC/RES/26/30 ці формування чітко визначені як незаконні.

У контактах з ММПЛУ було висловлено сподівання на більш глибокий аналіз з її боку процесів та подій, що відбуваються в Україні, та більш повне висвітлення не лише внутрішніх, а й зовнішніх чинників, які впливають на розвиток ситуації на сході України, а саме протиправну агресивну політику Російської Федерації.

Українська сторона готова й надалі розвивати і поглиблювати взаємодію з УВКПЛ з метою заохочення і захисту прав людини у нашій країні. Свідченням цьому є, зокрема, ініційоване Україною подовження мандату Моніторинговій місії ООН з прав людини на наступний тримісячний термін до 15 березня 2014 р., а також активний процес підготовки, за участю ООН, Ради Європи та громадянського суспільства, проекту Національної стратегії України у сфері прав людини.  

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux